Шліфування напрямних металорізальних верстатів
Напрямні визначають точність верстата: по них переміщуються супорт, стіл, бабки. Їх шліфують під час виготовлення і капітального ремонту — замість трудомісткого шабрування або перед ним. Головна трудність не в шорсткості, а в прямолінійності на довжині в кілька метрів.
Вимоги
| Параметр | Верстати нормальної точності | Верстати високої точності |
|---|---|---|
| Прямолінійність на довжині 1000 мм | 0,01–0,02 мм | 0,002–0,005 мм |
| Паралельність напрямних між собою | 0,01–0,02 мм | 0,003–0,005 мм |
| Шорсткість Ra | 0,8–0,4 мкм | 0,4–0,2 мкм |
| Відсутність припіків | Обов'язково для загартованих напрямних | Обов'язково |
Дві схеми
| Ознака | Периферією круга | Торцем круга |
|---|---|---|
| Інструмент | Круг прямого або фасонного профілю | Чашковий круг або сегментна головка |
| Нагрівання | Менше | Більше |
| Продуктивність | Нижча | Вища |
| Слід на поверхні | Паралельні риски | Сітка дуг за вертикального шпинделя |
| Застосування | Чистові проходи, призматичні напрямні профільним кругом | Плоскі напрямні, попередня обробка |
Під час роботи торцем шпиндель злегка нахиляють, щоб круг різав одним боком: це знижує нагрівання, але дає увігнутість у частки мікрометра, яку враховують.
Круг
| Матеріал напрямних | Периферією | Торцем |
|---|---|---|
| Сірий чавун незагартований | Чорний карбід кремнію F36–F46, СМ1–СМ2 (K–L) | Чорний карбід кремнію F24–F36, М2–М3 (I–J) |
| Чавун, загартований струмами високої частоти | Білий електрокорунд або карбід кремнію F46, М3–СМ1 (J–K) | Білий електрокорунд F36, М1–М3 (H–J), відкрита структура |
| Сталеві загартовані накладні напрямні | Білий електрокорунд F46–F60, М3–СМ1 (J–K) | Білий електрокорунд F36–F46, М1–М2 (H–I), високопористий |
Тепловий згин
Це головна проблема. Верхній шар станини нагрівається від шліфування і розширюється, станина вигинається вгору. Круг знімає в середині більше металу. Після охолодження напрямна виявляється увігнутою.
- Працювати з малою глибиною: 0,005–0,02 мм за прохід.
- Подавати рідину рясно і по всій довжині, підтримувати її температуру близькою до температури цеху.
- Робити перерви між проходами, особливо перед чистовими.
- Чергувати обробку різних граней, щоб тепло розподілялося рівномірно.
- Чистові проходи виконувати гострим, щойно заправленим кругом.
Установлення станини
Довга станина прогинається під власною вагою. Її встановлюють на верстаті на ті самі опори і так само, як вона стоятиме в експлуатації, не затискаючи із зусиллям: затиснута з перекосом станина після звільнення поверне деформацію. Перед шліфуванням її вивіряють за рівнем і дають вистоятися.
Ливарні напруження
Свіжий виливок після знімання кірки продовжує жолобитися. Між попереднім та остаточним шліфуванням станину піддають природному або штучному старінню. Під час ремонту цієї проблеми немає: стара станина стабільна.
Контроль
- Прямолінійність — повірочною лінійкою і щупом, рівнем по ділянках, автоколіматором або лазерним інтерферометром.
- Паралельність — містком з індикатором або рівнем.
- Прилягання — по фарбі контрольною плитою або відповідною деталлю.
- Припіки на загартованих напрямних — травленням або приладом.
Шліфування чи шабрування
Шліфування в рази продуктивніше і не потребує високої кваліфікації. Шабрування дає поверхню з кишенями, що утримують мастило, і дає змогу одержати точність вищу, ніж у наявного верстата. Часто їх поєднують: напрямні шліфують, а потім наносять шабером декоративно-мастильну сітку.